Розвіюємо страхи батьків, які хочуть перевести дитину на дистанційне навчання

23 Лютого

Зараз все більше батьків розглядають можливість домашнього навчання для своїх дітей, особливо в контексті поточної ситуації у країні. Однак багато батьків мають певні страхи та сумніви щодо такого підходу. У цій статті ми розглянемо деякі поширені страхи батьків і надамо поради, як з ними справитися.

Страх: "У мене немає педагогічної освіти або спеціальних навичок"

Багато батьків вважають, що наявність педагогічної освіти є необхідною умовою для успішного навчання дітей. Однак важливо розуміти, що батьки можуть впоратися з навчанням своїх дітей, навіть не маючи спеціальної педагогічної освіти. Адже навчання починається вже з самого раннього віку, коли ми навчаємо дітей таким навичкам, як самообслуговування, розвиток мовлення та читання.

Варто згадати, що на протязі століть батьки передавали своє ремесло своїм синам, і майстерність передавалася з покоління в покоління. Навчання та виховання дітей нерозривно пов'язані одне з одним, і батьки відіграють важливу роль у цьому процесі. Щоб пояснити інформацію дитині, потрібно вникнути у тему і подати її зрозуміло і цікаво, при цьому зберігаючи терплячість та доброзичливість. І важливо відзначити, що для цього не потрібна педагогічна освіта. Залученість, терплячість, самовладання та щира зацікавленість у навчальному процесі - ось що дійсно важливо.

Однак, якщо ви не відчуваєте бажання або впевненості стати вчителем своїй дитині, то є альтернативні варіанти. Ви можете знайти сімейну, альтернативну або онлайн-школу, вибрати вчителів або організувати сімейні заняття. Варіантів багато, і відсутність педагогічної освіти не повинна стати перешкодою для навчання дитини поза традиційною школою.

Страх: "Мати не може бути вчителем. Змішувати ці ролі - значить псувати стосунки"

Цей поширений страх пов'язаний з припущенням, що батько або мати повинні виконувати виключно роль друга, порадника і надійної підтримки для своєї дитини, і що поєднання цієї ролі з роллю вчителя може негативно вплинути на відносини між ними. Деякі люди сумніваються, що батько або мати зможуть ефективно передати знання, досвід і навички, не порушуючи при цьому довір'я до дитини.

Проте це помилкове уявлення. Як вже зазначалося раніше, виховання і навчання тісно пов'язані між собою. Як казав Гете, "вчаться від тих, кого люблять". Якщо згадати про людей, кому ми довіряємо і від кого з радістю беремо уроки і поради, то помітимо, що це люди, до яких ми відчуваємо симпатію і з якими ми встановлюємо емоційний зв'язок. Чим сильніше цей зв'язок, тим більше довіри і бажання отримати щось цінне від цієї особи. Саме тому діти готові зануритись у уроки хімії, якщо їх проводить яскравий, доброзичливий, веселий та співчутливий вчитель, якого вони щиро полюбляють. Вони готові зануритись навіть у складні теми ради його уроків. З іншого боку, якщо вчитель роздратований, нудний і неприємний, будь-яка цікава і доступна інформація буде сприйматися негативно.

Отже, не роль вчителя псує відносини, а спосіб її виконання.

Важливо задати собі питання: яким наставником для дитини я є? Чи є у мене достатньо доброзичливості, терпіння, готовності шукати різні підходи та вміння зацікавити, щоб допомогти дитині з навчальними матеріалами?

При цьому слід відзначити, що ми не маємо наміру зменшувати роль вчителів. Якщо ви відчуваєте, що зможете цікаво, яскраво і зрозуміло передати певний предмет своїй дитині, але вам не вистачає ресурсів або бажання для інших предметів, краще знайти хорошого вчителя-наставника для освоєння цього чи іншого предмета.