Система освіти в сьогоденні потребує значного покращення, і зовсім не тому, що діти не вміють читати, або рахувати, а тому, що у школах не вчать мислити. Як так сталося, що діти, випускаючись зі школи, не вміють аналізувати та приймати рішення? Якою повинна бути методика навчання в школах аби діти отримували після не неї не лише знання, а й здатність мислити?
Програма навчання
Програма навчання, затверджена Міністерством освіти, складена таким чином, що проходити її виходить лише галопом. Думати ніколи! Вчителі не встигають пояснювати новий матеріал, а вже потрібно переходити до наступного. Дітям нічого не лишається, як просто зазубрювати формули, а не міркувати, як ця формула діє. При цьому більшість з них може ніколи й не знадобитися в дорослому житті.
Логіка, як дисципліна
Здавалося б, яка ще наука краще навчить дитину думати, як не логіка. Але цей предмет, навіть якщо і є в школі, то вивчення його сходиться лиш на розгадуванні головоломок та ребусів. Так, для загального розвитку мозку це цілком підходить, але розвинути мислення в дітей такі завдання не в змозі.
Запитання від слухачів
Багато викладачів під час уроку говорять: «Я завжди відкритий до спілкування, підходьте на перерві та ставте запитання».
Чому ж майже ніхто з дітей не підходить? А тому, що вчителі в основному зайняті й питань від дітей насправді ніхто не чекає. Перехід з одного класу до іншого, з одного корпусу до іншого, не лишає їм часу на дитячі зацікавлення. А, якщо хтось і поставить запитання, то - «Це вимагає трохи більше часу для пояснення, ніж триває одна перерва», і питання вже заходить у фазу небуття.
Що ж стосовно питань на уроці? А на питання під час уроку викладачам немає часу відповідати. Чому? Дивіться вище: вони пояснюють новий матеріал. Або ж можна почути відповіді: “це тебе не має цікавити; не забігай наперед; завжди ти зі своїми питаннями…”.
Часто буває, що дитина боїться бути висміяною перед класом за запитання, яке цікавить тільки її. Саме так трапляється з дітьми-індиго. Хто ж це такі й що з ними робити?
Діти-індиго, хто ви?
Діти-індиго за версією Ненсі Теппа - це обдаровані діти з неординарним мисленням. Що, коли такі діти навчаються у звичайній школі, де викладачам немає діла до учнів, які мислять інакше? Це явище поширене, але, на жаль, з ним важко щось вдіяти. Незвичайні учні довчаються у школі, а вже тільки потім, якщо пощастить, зможуть особисто розвивати свої таланти.
Розвиток мислення в індиго йде далеко вперед, ніж у звичайних учнів, тому вони часто ставлять питання, яких інші діти ще не розуміють, тому для них це виглядає трохи дивно і, навіть, не розумно.
Вчителі рідко сприяють подальшому розвитку вмінь таких дітей хоча б тому, що не завжди знають, як це робити, або не мають бажання цим займатись (адже в школах за це не доплачують).
Буває й таке, що обдарована дитина може сказати щось, чого не знає сам вчитель. Це не дивно, адже вчителі на посаді в школі постійно повторюють одні й ті ж догмати та теорії, не розширюючи свої знання за межі освітньої програми. Діти-індиго ж навпаки, можуть для збільшення знань та навичок присвячувати навчанню та дослідженню весь свій вільний час.
Як правильно розвивати мислення у дітей?
Звичайно, не всі діти – індиго, але навчитись думати можуть всі. Якщо дитина вчиться у посередній школі, де викладачі не приділяють уваги особистим здібностям кожного учня, то батьки можуть і не знати, чи в них обдарована дитина чи ні.
Є певні методи, як можна навчити дитину мислити та розвивати таку здатність.
- Пам’ять. Розвивати пам’ять потрібно всім. Дитяча пам’ять робить це в рази краще, ніж доросла, тому важливо не упустити цей шанс в молодшому віці. Вправи на тренування пам’яті можна знайти на будь-якому навчально-тренувальному ресурсі в інтернеті та підібрати ті, які підходять дитині.
- Ситуативна методика. Використання логіки, але не як предмету. Продумувати ситуації та вирішувати їх разом з дитиною. Щоразу вигадувати складніші, але реальні життєві ситуації й нехай дитина з часом вже вирішує їх самостійно. Згодом її логічне мислення буде чимдужче розвиватись, і це допоможе в майбутньому приймати правильні рішення. Школа не готує дітей до подальшого реального життя, тому треба робити це самостійно.
- Спостережливість. Діти в цьому світі дуже розгублені. Тренування спостережливості – важливе завдання для розвитку мислення. Це щось типу картинки «знайди 10 відмінностей». В різних умовах та обставинах можна запитати дитину, чи звернула вона увагу, якого кольору була кішка, що зустрілась під час прогулянки. Це не завдання на пам’ять, адже тут треба було спочатку помітити ту кішку, а потім запам’ятати. Після певного часу таких тренувань мозок дитини сам буде фіксувати різні предмети боковим зором і рівень спостережливості підвищуватиметься.
- Запитання «Як?», «Чому?» і «Для чого?». Під час виконання звичайних шкільних завдань, в залежності від предмета, варто ставити такі запитання.. Вони спонукають учня розмірковувати про причини та наслідки тої чи іншої дії. Приклад: ЯК літають птахи? ЧОМУ вони вміють це робити? ДЛЯ ЧОГО їм вміти літати на довгі відстані? І, навіть, якщо спочатку дитина не буде відповідати правильно, не переймайтесь, в цьому й мета тренування мислення – розвивати його. А це довгий процес.
- Уява. Цей інструмент допомагає думати картинками. Діти таке люблять. Іноді те, чого вони не можуть вирішити на папері, в них легко вирішується у звичайному житті, де можна щось спробувати на дотик. Для цього є практичні заняття, яких в школі дуже мало. Ящо немає на чому практикувати, то можна це уявити. Нехай дитина закриває очі й уявляє, як автобус з пункту А виїжджає в пункт Б. Нехай уявить, як він їде дві години та проїжджає за першу годину одну відстань, а за другу годину – іншу. Тоді варто запитати, яку відстань він проїхав швидше; яке число буде меншим у позначці км/год і т.д.
Якою б ваша дитина не була, тільки ви та професійні вчителі, яким не байдуже до талантів вашої дитини, можете разом їй допомогти.
Unicorn School розвиває мислення
Ми не підтримуємо методик та способів навчання, які практикуються у звичайних школах. В Unicorn School працюють творчі, сучасні педагоги-новатори. Всі наші методики спрямовані на те, щоб вчити дитину думати, аналізувати, творчо вирішувати завдання та долати різноманітні труднощі.
Ми не прагнемо “втовкмачити” знання в голову учню. Ми вчимо дитину вчитися. Наші школярі ростуть різносторонніми, розвинутими та впевненими у своїх силах. І, звичайно, ми вміємо працювати з дітьми-індиго.