Як зрозуміти, що час міняти школу?

Яке значення відіграє школа в житті дитини?

«Кожна дитина має право на освіту» - йдеться у статті 53 Конституції України. Та і в кожній іншій країні влада має забезпечити можливість дітей навчатися. На жаль сьогодні система освіти помітно кульгає. Причин змінити навчальний заклад для своєї дитини стає дедалі більше.

Для початку розглянемо, для чого взагалі дітям вчитися?

• По-перше, освіта потрібна для того, щоб мозок розвивався, а здатність мислити спонукала приймати конструктивні рішення.
• По-друге, шкільне навчання плавно готує дитину до процесу здобуття професії, яка буде годувати її в майбутньому.
• По-третє, освіта допомагає людині визначати, що є для неї важливішим та розставляти пріоритети.
• По-четверте, вона розширює горизонти та спонукує самовдосконалюватися, що відводить від деградування.

Як бачимо, причин для здобуття освіти безліч, і всі вони йдуть на користь учня. Чому ж тоді, при такій кількості переваг, діти не хочуть вчитися, і чого батьків так часто цікавить зміна школи для дитини та переїзд в інше місто? Чи винен в цьому навчальний заклад і яким чином розв'язувати це питання?

Шкільні проблеми

Не дивлячись на загальну користь, яку приносить навчання, проблем та негараздів вистачає у багатьох освітніх закладах. Нині система освіти далека від досконалості. Найчастіші причини зміни освітнього закладу учнем:

• Проблеми з ровесниками. Таке поняття, як булінг, часто процвітає в школах, де немає належного контролю за цим явищем. Соціальні працівники закривають на це очі, пояснюючи, що то просто діти й вони переростуть. А шкільні психологи через невеликі зарплати навіть не хочуть братися за дрібні конфлікти, вирішуючи лише масштабні ситуації, які можуть призвести до зниження репутації закладу. В такому випадку батьки змушені брати проблему під свій контроль, записуючись на курси від булінгу, спілкуючись із відповідними службами та, що, на жаль, ще частіше – змінюючи місто проживання і, відповідно, школу.
• Фінансові витрати. Іноді збори на “штори” чи “ремонти” перевищують дохід сім’ї в кілька разів. Свята, ремонти, виступи, день народження шкільного персоналу, оплата прибирання, як класів, так і пришкільної території, шкільна форма та шкільні матеріали – це все потребує вкладень, а держава, як відомо, завжди «мало виділяє на освіту». Тому всі ці витрати лягають плечі батьків школярів, адже «це вашим дітям потрібно вчитися, а не нам, тому й оплачуйте інструменти для навчання самостійно». Ще одним двигуном в шкільних поборах є так званий батьківський комітет, який часто складається з «еліти» класу. Це батьки, рівень доходів яких якраз вписується у всі «потреби класу та на всі шкільні заходи». Саме вони й керують «здирницьким процесом». Сумно, але окрім них мало хто ще може дозволити собі оплатити всі ці витрати.
• Неякісна подача матеріалу вчителями. І знову повертаємося до невеликої оплати праці, часто через яку викладачі не викладаються на повну. Звичайно, це не може бути відмовкою, але це факт. Навіть фахівці своєї справи, через недостачу засобів для існування, змушені підробляти репетиторством у неробочий час, годуючи таким чином свою сім’ю. Витрачаючи сили понаднормово, у школі їм просто бракує натхнення та енергії, щоб пояснювати дітям предмет цікаво та ефективно.
• Відношення вчителів до дітей та стереотипи. Це поширене явище, особливо в невеликих поселеннях, малих містечках та селах, де всі знають один одного. Вчителі та учні можуть бути родичами, сусідами,  можуть дружити сім’ями, або ж, навпаки, ворогувати. Внаслідок таких зв’язків учителі можуть мати до дітей особливе відношення – виокремлювати улюбленців, не сприймати старанність навчатися, якщо перед цим учень потрапив у касту “невгодних”,, спілкуватися з одним учнем частіше, ніж з тим, хто з «неблагонадійної сім’ї». Такі стереотипи дуже сильно шкодять дитині під час навчання, в неї занижується самооцінка і вона падає духом. Батьки можуть прийняти рішення змінити школу, де дитину і деталі її життя ніхто не знає.
• Відсутність матеріалів для навчання. Про те, що часто в школах потрібно самому купити підручник, знають, напевно, в кожній області країни. При цьому програма навчання пишеться, а підручники – ні. Навіть, якщо підручник і можна знайти через інтернет, то придбати його іноді просто немає за що, адже не у всіх батьків є кошти на такі витрати. Електронний варіант посібника теж буває платним, а позичати кожного разу книгу в сусіда не зовсім зручно. Існує «система» перепродажу підручників, які були у використанні. Це дешево, але варто бути готовим, що там може не вистачати сторінок, або задачі чи правила замальовані недобросовісними школярами.
• Відсутність асортименту необхідних дисциплін. Для повноцінного отримання необхідних для розвитку та становлення особистості знань, кількість предметів, які викладаються в загальних школах, надзвичайно мала. Для прикладу, вчителів з англійської мови майже скрізь вистачає, але з німецької, французької, італійської та польської – дефіцит. І це при тому, що багато людей з України живе в цих європейських державах, а Польща – то взагалі наші сусіди. Дисципліни для допомоги вирішення щодо майбутньої професії немає зовсім. Якщо раніше діти вчили основи економіки, маркетингу та фінансової грамотності з молодшої школи в темпі лайт, то зараз такі предмети в програмі відсутні.
• Погана комунікація з адміністрацією школи. Нерідко вчителів не можна застати в учительській, а директора – то й поготів. Щоб поспілкуватись про успішність або проблеми учня, батькам потрібно довго чекати під дверима, а, якщо й потрапили до кабінету, то спочатку вислухати недоліки співпраці батьків зі школою. Відсутність працівників та їх некомпетентність просто вражає.
• Шкільні заходи «для галочки». Ті заходи, які проводяться у школі та на які приходить комісія з області чи району, щоб зафіксувати, що заклад щось та й робить, зазвичай для учнів не несе ніякого інформативного навантаження. Скоріше, це змагання між школами в тому, хто краще виконає план зі шкільної програми заходів. Дійсно корисних проєктів в загальноосвітніх школах не вистачає. Тих, де учні можуть себе проявити, випробувати та досягти нових цілей.

Онлайн-освіта чи стаціонарне навчання – за чим майбутнє?

При великій кількості переваг освіти в цілому, вузькопрофільні навчальні заклади мають ряд недоліків. Деякі з них настільки критичні, що краще змінити школу. Але як безболісно змінити дитині місто і школу? Найкращим варіантом є перехід на дистанційне навчання, при якому можна не змінювати місце проживання, або ж, навпаки, переїхати в іншу країну.

Переваги онлайн-освіти очевидні:

• Навчання з будь-якої точки планети;
• Якісні та ефективні методики проведення занять;
• Постійний зв’язок з викладачами;
• Безперебійне постачання матеріалів для навчання;
• Швидкий і прозорий процес оцінювання.

Яку школу обрати?

Unicorn School від IT Академії STEP – це загальноосвітня дистанційна школа з креативним підходом та відповідальними викладачами, мета яких навчити учня, а не виконати план. Unicorn School знає, як змінити школу так, щоб процес пройшов найбільш безболісно та учень влився в навчальний процес якомога природніше.

Хочете дізнатись про те, як правильно перевести свою дитину на дистанційне навчання? Тоді читайте наступну статтю.